Новини

Бізнес з характером: стартував новий грантовий конкурс

Гранти для організацій громадського суспільства (ОГС) “РЕІНТЕГРАЦІЯ, ОСВІТА ТА ПІДТРИМКА ВЕТЕРАНІВ НА РІВНІ ГРОМАД”

За ініціативи Львівської обласної військової адміністрації та на виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 року № 734-р проводиться Національний тиждень безбар’єрності.

Додаток 2

Додаток 4

Додаток 3

Дослідження потреб ветеранок і ветеранів Львівщини та доступності сервісів

Петро родом із села Викоти Бісковицької громади на Самбірщині. Солдат, військовослужбовець взводу охорони роти бойового забезпечення 704 окремої бригади РХБ захисту нещодавно отримав чергову нагороду – відзнакою Президента України «За оборону України».  Строкову службу Петро проходив у Національній гвардії на Одещині. На момент початку повномасштабного вторгнення перебував за кордоном, однак рішення повернутися в Україну ухвалив без вагань. «Ми з братом разом повернулися із-за кордону. Він поїхав до своєї частини у Львів, а я пішов до ТЦК у Самборі. Так 1 березня 2022 року опинився в 704 окремій бригаді РХБ захисту», – згадує військовослужбовець. Петро виконував бойові завдання на Харківщині та Донеччині. Каже, що за роки війни життя, звичайно, хотілося б трохи змінити, однак усвідомлення відповідальності не дозволяє звернути з обраного шляху: «Якщо чесно, думав, що війна не затягнеться надовго. Але коли вже підписався на цей шлях, то треба пройти його з гідністю і до кінця». У 2024 році Петро одружився. Разом із дружиною вони виховують маленького сина. Нагороди сприймає насамперед як підтвердження правильності власного вибору. «Для мене це підтвердження того, що я вчинив як належить, коли долучився до оборони Батьківщини, що зробив свій внесок у майбутню перемогу», – каже він. Петро переконаний, що війна стосується кожного українця, а захист держави є спільною відповідальністю: «Хотілося б, щоб кожен українець зробив свій внесок. Бо коли воюють і служать довгий час одні й ті самі люди – це несправедливо. Хотілося б, щоб активніше долучалися до Збройних Сил України, свідомо ставилися до того, що в нас війна. Не треба забувати, що захищати свою країну – це громадянський обов’язок кожного. Всім страшно, але не хочеться, щоб на нашій землі знову жили загарбники і чужинці. Віримо в перемогу, працюємо далі!».